АСОЦІАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ
МИСЛИВСЬКИХ ТА РИБАЛЬСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Громадська спілка

"Полювання... зближує нас з природою, привчає нас до терпіння, а іноді і до холоднокровності перед небезпекою."

Іван Сергійович Тургенєв

"Дай людині рибу, і ти нагодуєш її тільки раз. Навчи її ловити рибу, і вона буде годувати себе рибою все життя."

Китайський вислів

Ми в соцмережах

Тема тижня

Сьогодні заборона полювання на лося, завтра - на копитних

З початку року в Україні була розгорнута кампанія, в рамках якої екологічні організації просили заборонити полювання на лося. Як відомо, результатом цього став наказ Мінприроди «Про заборону полювання на лося». Оскільки цей наказ не пройшов погоджень зацікавлених відомств, Мінюст в його реєстрації відмовив.

ГС «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств» звернула увагу Мінприроди та Мінагрополітики на негативні наслідки введення такої заборони, звернувшись з відкритим листом до міністрів, і отримала відповідь від Мінприроди.

Відкритий лист

Відповідь Мінприроди

Ми надавали роз’яснення і опублікували статті в ЗМІ, аби донести нашу точку зору не лише до мисливської громадськості, яка і так її розділяє.

Однак багато хто в ЗМІ почав вказувати на те, що полювання на лося в Україні вже заборонили, тому, після відмови від реєстрації наказу, екологічна громадськість продовжила натиск, і документ був поданий на реєстрацію до Мінюсту повторно.

Виглядає дивним, що екологічні громадські організації не знайомі з українським законодавством, і не знають не лише про процедуру затвердження нормативно-правових актів, а й про процедуру обмеження використання обєктів тваринного світу, і дивуються тому, що підпису міністра для введення заборони полювання недостатньо.

Про цей бік заборони «Асоціаця» писала в зверненнях до Мінприроди та Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, на основі «експертного висновку» якого був прийнятий наказ. Ми звернулись і до Мінюсту, вказавши на негативні наслідки реєстрації наказу.

Екологічна громадськість, певне зрозумівши, що в нас є Закони, яким необхідно слідувати, змінила тактику. За останні кілька днів було проведено декілька мітингів, вимога вже нова – занести лося до Червоної книги.

Однак складається враження, що доля лося ні кого з «природозахисників»  не цікавить, а дані заходи є не більш ніж піар-кампанією. Пояснимо чому:

Незважаючи на те, що введення заборони полювання на диких тварин, так само як і занесення  їх до Червоної книги, потребує наукового обгрунтування, за цей час жодна наукова установа його не надала, не провела ні аналізу стану популяції, ні умов існування цих представників мисливської фауни. Більш того, екологи щоразу оперують різними даними щодо чисельності популяції лося в Україні, і жодній із цифр не надають підтверджень, оперуючи здогадками окремих екологів, при цьому ігноруючи і спотворюючи офіційні дані статистики. Отже привід для введення заборони, певне, – тому що так комусь захотілося.

Вимога заборонити полювання на лося, або занести його до Червоної книги, в обхід діючого законодавства, – це вимога задовольнити бажання екологічної громадськості, не підкріплені належними обгрунтуваннями. Тому маємо надію, що представники виконавчої влади не піддадуться цьому натиску, а будуть співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами, враховуючи законні права мисливської громадськості.

Вважаємо, що мисливській громадськості настав час згуртуватися, адже сьогодні – заборона полювання на лося, а завтра – заборона полювання на копитних, і занепад всього мисливського господарства в Україні. Тож «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств» запрошує всіх небайдужих користувачів мисливських господарств до співпраці.

Пожалуйста, введите ваш E-mail: