АСОЦІАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ
МИСЛИВСЬКИХ ТА РИБАЛЬСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Громадська спілка

"Полювання... зближує нас з природою, привчає нас до терпіння, а іноді і до холоднокровності перед небезпекою."

Іван Сергійович Тургенєв

"Дай людині рибу, і ти нагодуєш її тільки раз. Навчи її ловити рибу, і вона буде годувати себе рибою все життя."

Китайський вислів

Ми в соцмережах

Тема тижня

Куди витрачає кошти Мінприроди

Вих. №93 від 04.09.2017р.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

до:

Президента України Петра Олексійовича Порошенка,

Прем’єр-міністра України Володимира Борисовича Гройсмана,

Голови Верховної Ради України Андрія Володимировича Парубія,

Генерального прокурора України Юрія Віталійовича Луценка,

Директора НАБУ Артема Сергійовича Ситника.

 

Вельмишановні Петро Олексійовичу,

Володимире Борисовичу,

Андрію Володимировичу,

Юрію Віталійовичу,

Артеме Сергійовичу!

Вже чотири місяці Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди) грубо порушує законодавство, а саме ст. 16 та 19 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», відмовляючись погодити Ліміти використання мисливських тварин. Як результат – збитки отримує і держава, і користувачі мисливських угідь. Причина такої позиції Мінприроди – анонсоване проведення дослідження стану популяції лося. Ми неодноразово вказували на те, що непогодження Лімітів використання лося не має законних та обґрунтованих підстав. Згідно з даними офіційної статистики популяція цього мисливського виду з 2007 року демонструє сталий приріст, який становить 39%. В 2009 році дослідження щодо стану популяції лося в Україні вже проводилось, і хоча тоді його чисельність була майже на 2 тисячі осіб меншою, ніж є зараз, було зроблено висновок, що його популяції нічого не загрожує, відтак і знімає питання про внесення виду в національну Червону книгу.

У той же час Кабінет міністрів України (Кабмін) Постановою №474 від 04.07.2017р. виділив Мінприроди 600 000 гривень на «Оцінку стану популяції лося європейського в Україні та розроблення рекомендацій щодо заходів його збереження та відтворення».

Для отримання цих коштів була сформована схема. Вона основана на недостовірному експертному висновку, що надала зацікавлена в отриманні бюджетних коштів сторона. Виглядає ця схема так:

З одного боку, ми маємо офіційну статистичну інформацію, з іншого боку, маємо схему для «розпилу бюджету», і для виділення цих коштів немає наукового обґрунтування. То чи доцільно виділяти бюджетні кошти на проведення дослідження за відсутності передбачених підстав для цього?

Під час аналізу порушеного вище питання, ми вивчили і інші статті витрат бюджетних коштів, які виділяються Мінприроди. І виявили, що ситуація з лосем – лише крапля в морі можливостей для «розпилу бюджету». Під егідою пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища, та з проголошеною метою впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища, виділено:

 На розроблення та друк поліграфічної продукції рекламного та інформативного характеру з питань реалізації екологічної політики в Україні виділено 600 000 гривень;

На виготовлення та розміщення зовнішньої реклами природоохоронного змісту – 1 000 000 гривень;

На розроблення інформаційної системи (веб-порталу) з питань екологічної освіти, підвищення кваліфікації та обміну досвідом роботи працівників природоохоронних органів – 2 145 000 гривень;

На розроблення та видання поліграфічної продукції з екологічної тематики для підвищення кваліфікації працівників природоохоронних органів та комплексної екологічної підготовки державних службовців центральних та місцевих органів влади, посадових осіб органів місцевого самоврядування та громадських інспекторів з охорони навколишнього середовища – 2 328 000 гривень.

Таким чином, більше 6 000 000 гривень буде витрачено на зовсім непріоритетні, на нашу думку, заходи з охорони навколишнього середовища.

Ми не заперечуємо проти необхідності формувати і поширювати в суспільстві екологічну свідомість, однак чи правильно витрачати такі суми на пропаганду, а не на реальні дії по охороні, збереженню та відтворенню рослинного та тваринного світу? Як приклад – під лозунгами захисту тварин їх вносять в Червону книгу і їх чисельність починає знижуватись, бо дієвої охорони за відсутності коштів держава на даний час, нажаль, забезпечити не здатна.

Отож виникають питання ­­– чи правильним, на Вашу думку, є виділення 6 000 000 гривень на проведення перелічених вище заходів, у той час, коли інвестиції в охорону та відтворення тваринного світу є мізерними? Чи доречно витрачати кошти на проведення дослідження з надуманого приводу, що порушує норми законодавства, і задовольняти прагнення окремих екологів «розпилити бюджет»?

 

Відповідь на ці та інші питання ми очікуємо отримати під час мітингу 6 вересня о 10:00 біля Кабінету міністрів України.

Президент Громадської спілки,

С.А. Андросюк

Пожалуйста, введите ваш E-mail: