АСОЦІАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ
МИСЛИВСЬКИХ ТА РИБАЛЬСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Громадська спілка

"Полювання... зближує нас з природою, привчає нас до терпіння, а іноді і до холоднокровності перед небезпекою."

Іван Сергійович Тургенєв

"Дай людині рибу, і ти нагодуєш її тільки раз. Навчи її ловити рибу, і вона буде годувати себе рибою все життя."

Китайський вислів

width="160"

width="160"

Ми в соцмережах

Світова практика

Особливості мисливського господарства Австрії

Полювання в Австрії дуже популярне. Воно об'єднує різні верстви населення, має глибоку історію. В Австрії мисливські традиції є невід'ємною частиною національної культури. Але, незважаючи на високу інтенсивність полювання, чисельність основних мисливських видів в Австрії не зменшується, а, навпаки, поступово, але впевнено зростає. Постійно збільшується щорічна кількість диких тварин, що добуваються під час полювань, зберігається висока аварійність за їх участю на дорогах.  

Австрія розташована на півдні Центральної Європи. Її територія (83,9 тис. кв. км) охоплює частину Східних Альп, передгір’я Альп і Карпат, Паннонську низовину та Дунайський басейн. До складу країни входять дев’ять федеральних земель. 

Мисливські угіддя Австрії мають площу 6,6 млн га та розташовані в різноманітних типах ландшафту, клімату і мають різноманітну рослинність. Мисливські угіддя переважно – лісові. Лісистість країни – 47,2% (3,6 млн га). Більшість лісів (71,4%) приватні, державний лісовий фонд становить 15,7%, рештою володіють федеральні землі (1,4%), сільські громади (2,1%), а також різні господарські об’єднання (9,4%). У породному складі лісів домінують шпилькові породи – 66,8%, частка листяних становить 23,9%, решта – чагарники.

Серед шпилькових лісів переважають лісостани смереки – 53,6%, решта – деревостани сосни (5,6%), модрини (4,6%), ялиці (2,3%) та інших порід (0,7%). 

З листяних порід найбільшу площу займають лісостани бука європейського (9,6%) і дуба звичайного (2,0%). Лісостани твердолистяних порід займають 8,0%, а м’яколистяних (береза, вільха, липа та ін.) – 4,3%. 

Основу польових мисливських угідь становлять сільськогосподарські землі, зокрема, рілля – 1,4 млн га, пасовища і сінокоси – 1,8 млн га. Із сільськогосподарських культур найбільшу площу займають посіви пшениці, ячменю і кукурудзи. Значні площі – це овес, жито, цукровий буряк, картопля, овочеві культури і виноградники. 

В Австрії налічується 11,8 тис. мисливських господарств (дільниць, ревірів). Пересічна площа господарства (ревіру) становить близько 560 га, мінімальна – 115 га. У мисливському господарстві країни зайнято понад 20 тис. осіб, 639 з них – головні спеціалісти. На одного працюючого у цій сфері приходиться 330 га мисливських угідь. 

Загальна кількість мисливців у Австрії постійно зростає і нині становить 138 тис. осіб. Серед мисливців – 12 тис. іноземців, які винаймають угіддя. Співвідношення кількості мисливців до зайнятого у мисливському господарстві персоналу становить сім до одного. Річний оборот у мисливському господарстві Австрії становить 475 млн євро. Витрати на оренду мисливських угідь – близько 55 млн євро, на біотехнію 48 млн євро, на освіту і періодичні видання 16 млн євро, на зброю, амуніцію, спорядження, одяг і ритуали – понад 100 млн євро на рік.

*Упродовж минулого мисливського сезону на теренах Австрії мисливці добули 416 тис. голів оленячих, що на 12,3% більше у порівнянні з попереднім мисливським сезоном. У перерахунку на одиницю площі країни це становить п’ять голів на 1 кв. км, 50 голів на 1000 га або 63 голови на 1000 га мисливських угідь. На одного мисливця припадає 3,3 голови впольованих оленячих. У розрізі федеральних земель перше місце за кількістю добутих оленячих посідає Нижня Австрія – 120 тис. гол. (29,0%), друге – Верхня Австрія – 86 тис. гол. (20,7%), третє – Штирія – 70 тис гол. (16,9%) і четверте – Каринтія – 40 тис. гол. (9,7%). На теренах зазначених земель добувають 76,3% усіх оленячих.

Автохтонні (місцеві) види оленячих в Австрії становлять 99,0% від їх загальної кількості. Перше місце, за кількістю добутих особин, посідає сарна європейська – 282 тис. голів. Переважну більшість сарн (81,6%) добуто в угіддях чотирьох федеральних земель: Верхня Австрія, Нижня Австрія, Штирія і Каринтія. Поміж усіх добутих сарн переважають самці – 36,1%, самиць дещо менше – 34,0%, а молодняку всього 29,9%. 

Рекордними є обсяги добування оленя європейського (59 тис. гол.) і дикого кабана (50 тис. гол.), які збільшилися відповідно на 20,8% та 88,5% у порівнянні до попереднього сезону. У статевій структурі усіх добутих оленів самці становлять 27,2%, самиці – 40,3% і молодняк – 32,5%. 

Серед впольованих оленячих є також незначна кількість особин скельниці (серни) – 21 тис. гол. (5,0%), муфлона – 2,5 тис гол. (0,6%), оленя плямистого – 610 гол. (0,2%), лані – 712 гол. (0,1%) і козла гірського – 426 гол. (0,1%). Як бачимо, австрійські мисливці ретельно обліковують усіх добутих оленячих за видами, статтю і віком, що дозволяє об’єктивно контролювати стан популяцій цих мисливських тварин. 

Поряд з оленячими упродовж того ж минулого мисливського сезону, мисливці добули 263 тис. гол. хутрових звірів, що на 17,5% менше у порівнянні з мисливським сезоном шестирічної давнини. З розрахунку на одиницю площі це становить 3,1 гол. на 1 кв. км площі країни (31 гол. на 1000 га площі країни) або 40 гол. на 1000 га мисливських угідь. На одного мисливця припадає 1,9 гол. добутих хутрових звірів. 

У складі усіх добутих хутрових звірів переважають автохтонні види, частка яких становить 99,1%. На першому місці, за кількістю добутих особин, є заєць сірий – 126 тис. гол. (47,9%), лисиця – 70 тис. гол. (26,5%), куна – 25 тис. гол. (9,4%), ласка – 17 тис. гол. (6,6%), борсук – 9 тис. гол. (3,5%), бабак – 7 тис. гол. (2,8%) і тхір – 6 тис. гол. (2,4%). Крім того, серед впольованих хутрових звірів є дикий кролик – 2 тис. гол. (0,9%). 

У порівнянні з попереднім мисливським сезоном істотно збільшилися обсяги добування лисиці – на 24,4%, борсука – на 19,3%, ласки – на 12,5%, кролика дикого – на 10,5% і тхора – на 10,0%, дещо менше зайця і куни. Кількість відстріляних бабаків зменшилася на 1,5%. Однак за останні сім років обсяги добування зайця зменшилися – на 33,7%, ласки – на 33,3% і кролика дикого – на 13,3%. 

У минулому сезоні мисливці в Австрії добули 210 тис. гол. пернатої дичини, що на 3,6% менше у порівнянні з попереднім сезоном і на 33,7% менше, ніж було добуто сім років тому. У перерахунку кількості добутих пернатих на одиницю площі це становить – 2,5 гол. на 1 кв. км території країни, або 31,8 гол. на 1000 га мисливських угідь. На одного мисливця приходиться 1,5 гол. відстріляної пернатої дичини. 

Серед добутих пернатих перше місце посідає фазан – 104 тис. гол., потім качки – 73 тис. гол., голуби – 17 тис. гол., куріпка сіра – 7 тис. гол., слуква – 3 тис. гол., гуси – 2 тис. гол., тетерук – 1,5 тис. гол., лиска – 870 гол., глушець – 300 гол. і орябок – 155 голів. 

У порівнянні з попереднім сезоном зменшилася кількість впольованих глушців – на 29,8%, лисок – на 17,8%, фазанів – на 6,6%, гусей – на 6,1%, слукви – на 2,1% і качок – на 1,0%, водночас дещо збільшилися обсяги добування орябка – на 9,1%, голубів – на 4,6%, тетерука – на 4,2% і куріпки сірої – на 0,3%.

Значна частина мисливських тварин в Австрії просто гине, це стається з різних причин. Так, за минулий мисливський сезон виявлено 74 тис. гол. загиблих оленячих, що на 5,9% більше у порівнянні з попереднім сезоном. Більшість з них – 54,5% загинула на автошляхах, решта з інших причин. Серед загиблих оленячих домінує сарна європейська – 90,1%, що на 3,6 тис. гол. більше у порівнянні з минулим сезоном.

Кількість загиблих оленів, скельниць і кабанів становить 2,3 тис., 2,9 тис. і 1,4 тис. гол. відповідно. У видовому складі загиблих хутрових звірів (37 тис. гол.) переважає заєць сірий, частка якого становить 92,6%. Решту становлять борсук (4,1%), кролик дикий (3,3%) і бабак гірський. Більшість хутрових звірів (69,3%) також загинула на автошляхах. Серед загиблих пернатих (17 тис. гол.) переважає фазан (88,5%), куріпка сіра (4,2%), глушець (0,3%), орябок (0,2%) і тетерук (0,1%). Більшість пернатих (55,7%) також загинула на автошляхах. На 1000 га мисливських угідь припадає 10–12 гол. загиблих оленячих, 5–6 гол. – хутрових звірів і 2–3 гол. пернатої дичини. У порівнянні до обсягів добування частка загиблих оленячих становить 17,7%, хутрових звірів – 14,1% і пернатої дичини – 8,0%. 

Наведені вище показники добування мисливських тварин свідчать про високий рівень ведення мисливського господарства в Австрії, адже в цій країні один мисливець упродовж року може вполювати три особини оленячих, дві особини хутрових звірів і 1–2 особини пернатої дичини. При цьому, загальні обсяги добування мисливських тварин, зазвичай, не перевищують річного приросту їх популяцій: у сарни, оленя європейського і плямистого, лані, скельниці й муфлона – 20–30%, а дикого кабана – 50–75% від їхнього поголів’я. Австрія, маючи давні традиції та високого рівня мисливську культуру, широко застосовує сучасні екологічні європейські підходи. Українським мисливцям і лісівникам є чому повчитися в австрійських колег. 

 Іван ДЕЛЕГАН,

Михайло ЛУЩАК,
© "Лісовий і мисливський журнал"

 * Примітка: чисельність козулі в Україні становила 153000

 

Пожалуйста, введите ваш E-mail: