АСОЦІАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ
МИСЛИВСЬКИХ ТА РИБАЛЬСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Громадська спілка

"Полювання... зближує нас з природою, привчає нас до терпіння, а іноді і до холоднокровності перед небезпекою."

Іван Сергійович Тургенєв

"Дай людині рибу, і ти нагодуєш її тільки раз. Навчи її ловити рибу, і вона буде годувати себе рибою все життя."

Китайський вислів

width="160"

width="160"

Ми в соцмережах

Чим багаті, тому і раді… статистика чисельності мисливських тварин

Сучасна чисельність мисливців у європейських країнах перевищує 8 млн. осіб. Найбільше шанувальників полювання у Франції, Іспанії, Великобританії та Італії. Передумовами ефективного ведення мисливського господарства у європейських країнах є дотримання етики полювання, вольєрне розведення мисливських звірів і птахів, регуляція чисельності хижаків і відсутність браконьєрського добування дичини, науково обґрунтоване управління популяціями мисливських тварин, мисливський туризм. В Україні зареєстровано більше 550 тис. мисливців. За чисельністю мисливських тварин Україна істотно поступається країнам Європи. 

Чисельність основних видів
копитних мисливських тварин в європейських країнах за 2013 р.

№ п/п Країна Площа мисливських угідь, млн.га Наявність мисливських тварин, од
олені гол/1 тис. га кабан гол/1 тис. га козуля гол/1 тис. га
1 Угорщина 8,9 101 600 11,4 120 200 13,5 375 100 42,2
2 Польща 25,3 217 900 8,6 284 600 11,3 873 500 34,5
3 Білорусь 16,7 12 200 0,7 80 400 4,8 74 000 4,4
4 Чехія 6,9 26 618 3,9 59 175 8,6 290 661 42,1
5 Словаччина 4,4 62 784 14,3 49 941 11,4 108 955 24,8
6 Україна 42,7 18 254 0,4 63 595 1,5 148 097 3,5

Мета мисливськогосподарської діяльності полягає в експлуатації, відтворенні та збереженні поголів’я дичини в мисливських угіддях. Наразі, ведення мисливського господарства в Україні є неприбутковим, оскільки користувач за власні кошти розводить та відтворює мисливську фауну господарства, здійснює упорядкування мисливських угідь, утримує єгерську службу, забезпечує охорону мисливських угідь, підгодовує мисливські тварини та здійснює інші біотехнічні заходи. На відміну від України, в економічно розвинених країнах Європи, Північної Америки мисливськогосподарська діяльність є рентабельною, сприяє створенню додаткових робочих місць, забезпечує значні надходження в бюджет країни.

За даними статичного бюлетеня «Ведення мисливського господарства   2014 році» в Україні нараховується 1021 тис. користувачів мисливських угідь, які займають 37,5 млн. га мисливських угідь (загальний мисливський фонд України - 42,7 млн. га), у тому числі: лісових - 7,8 млн. га, польових – 27,7 млн. га, водно-болотних – 1,8 млн. га та інших - 0,2 млн. га. І лише 228 шт. розплідників та ферм штучного розведення мисливських тварин. Проте, дана цифра є досить відносною, оскільки фактично більшість господарств, які дбають про збільшення поголів’я та селекційне відновлення мисливської фауни, мають вольєри для розведення мисливських тварин.

У порівнянні з попереднім роком площа мисливських угідь зменшилась на 5,2 млн. га, а також і кількість користувачів мисливських угідь на 22. Це зумовлено переважно тим, що відсутня інформація по тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і місту Севастополю та частині зони проведення антитерористичної операції (Донецька та Луганська області), а також закінченням терміну надання у користування мисливських угідь. Враховуючи дану ситуацію на сьогоднішній день складно провести порівняльний аналіз ведення мисливського господарства.

Якщо провести порівняльний аналіз ведення мисливського господарства материкової частини України за останні три роки то випливає, що кількість користувачів мисливських угідь щороку збільшується, так у 2012 р. їх кількість становила 916, а у 2013 та 2014 роках відповідно 1 001 та 1 021 господарство.

На відміну від збільшення користувачів, площа мисливській угідь зменшується з 42,5 млн. га у 2012 р. до 40,6 млн. га у 2013р. та на кінець 2014 р. становить лише 37,5 млн. га.

У 2014 році загальна кількість копитних становила 233,6 тис. голів, що на 1,1% більше ніж у 2013 році та на 0,4% у 2012 році. Більш яскраво це видно коли побудувати діаграму у розрізі областей.

 

У більшості регіонів спостерігається збільшення поголів’я копитних тварин, однак у 8 областях відбулося зниження у порівнянні з минулим роком, а саме: Волинській, Донецькій, Луганській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській та Черкаській областях.

На думку Громадської спілки «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств» зменшення поголів’я копитних у регіонах зумовлено переважно тим, що недостатньо проводиться боротьба з браконьєрством. За неофіційними даними, браконьєри добувають у рази більше звіра, а ніж законопорядні мисливці в межах визначеного ліміту.                                                        З діаграми видно, що тільки на території Житомирської області чисельність копитних перевищує позначку 26 тис. голів, у Львівській та Рівненській – 21 тис. голів.

Найменші показники по копитним тваринам у Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях. Відповідно у цих областях найменший відсоток лісистості та стація мешкання основних видів копитних України тут незначна.

У тих регіонах, де спостерігається збільшення копитних тварин, не все так добре як здається на перший погляд. Є господарства, які професійно займаються веденням мисливського господарства та на належному рівні забезпечують підгодівлю і охорону мисливської фауни, а також здійснюють кваліфікований підбір кадрів до єгерської служби господарств. Звичайно все це потребує значних фінансових затрат.

Однак є і ті господарства, в яких практично нічого не робиться для збільшення поголів’я мисливських тварин. Отримавши мисливські угіддя у користування або продовживши їх термін, власники надіються на матінку природу, яка на їх думку, забезпечить тварин кормами у зимовий період, а самі тварини пристосовані виживати у різних природних умовах. У цих господарствах мінімальні затрати коштів на ведення мисливського господарства.

Так і виходить: одні займаються професійно, а інші «паразитують» у галузі мисливського господарства. А у загальному, якщо взяти по регіону, маємо позитивний результат.

До того ж, з 1 січня по 15 липня 2015 року в Україні виявлено 3 випадки загибелі диких кабанів та 6 свійських від вірусу африканської чуми свиней (далі - АЧС). Всі випадки розглянуті на засіданнях Державних надзвичайних протиепізоотичних комісіях при райдержадміністраціях та облдержадміністраціях. Рішеннями комісій затверджуються плани з ліквідації АЧС, визначаються дві територіальні зони - захисна та зона нагляду.

Мисливські угіддя попадають у ці зони, і залежно від їх виду, комісії приймають рішення щодо повної депопуляції диких кабанів у мисливських угіддях або приведення її кількості до мінімальної, яка встановлена проектами мисливського упорядкування. Виконання рішень комісій є обов’язковим.

У результаті проведених заходів у найближчому майбутньому матимемо відповідно зниження популяції диких кабанів, як в окремих областях так і в Україні у цілому.

На відміну від копитних, статистичні дані щодо кількості хутрових звірів та пернатої дичини на материковій частині України протягом останніх трьох років знижуються.

Хутрових звірів у 2012 р. обліковувалось 1 966,3 тис. штук, для порівняння у 2013 р. їх кількість зменшилась на 6,1% (121,6 тис. штук) та 2014 р. ще на 5,3% (97,2 тис. штук) та становить 1 747,5 тис. штук.

Побудувавши діаграму наявності хутрових звірів за три останні роки видно, що у переважній більшості областей відбувається зменшення кількість особин.

 

Аналогічна ситуація складається з кількістю пернатої дичини. У 2012 році загальна кількість її становила 10 356,1 тис. шт., а у 2013 році 10 030,2 тис. шт. та станом на 2014 рік знизилася до 9 169,3 тис. шт.

З діаграми видно, що істотно зменшилась кількість пернатих в 2014 році у Донецькій, Луганській та Харківській областях. Це зумовлено переважно тим, що по двох перших областях відсутня інформація, а по Харківській області з передачею мисливських угідь «Харківської обласної організації УТМР» до складу Державного резерву мисливських угідь, відбулося зменшення на 2,1 млн. га площі наданих у користування мисливських угідь у всій області, а чисельність мисливських тварин по зазначеному підприємству наведена відповідно до даних зимового обліку станом на 01.02.2014, у зв'язку з чим по переважній кількості видів пернатої дичини дані відсутні.

Велике значення для мисливських господарств має розведення дичини в розплідниках, фермах та вольєрах, яку у подальшому випускають у мисливські угіддя з метою збільшення популяції мисливської фауни.

Згідно статистичної інформації, чисельність мисливських тварин у розплідниках та фермах протягом останніх трьох років, як і в мисливських господарствах була направлена на збільшення кількості копитних, а не пернатої дичини. Відповідно у 2012-2014 роках кількість копитних становила 2 207, 2 639 та 2 874 голів, а пернатої дичини 39 537, 47 490 та 28 029 штук. Відсоток вирощеної дичини у розплідниках до загальної кількості у 2014 році склав 1,2 % копитних і лише 0,3% птахів.

Підводячи підсумок аналізу наявності мисливських тварин в областях нашої країни, ми робимо висновок, що в останні три роки діяльність користувачів мисливських господарств направлена переважно на збільшення кількості копитних тварин, а не хутрових звірів і пернатої дичини. Проте, необхідно зазначити, що для розвитку мисливського господарства як галузі, необхідно збільшити популяцію не лише диких копитних мисливських тварин, а і іншої мисливської фауни.

Громадська спілка «Асоціація користувачів
мисливських та рибальських господарств»

Пожалуйста, введите ваш E-mail: