АСОЦІАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ
МИСЛИВСЬКИХ ТА РИБАЛЬСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Громадська спілка

"Полювання... зближує нас з природою, привчає нас до терпіння, а іноді і до холоднокровності перед небезпекою."

Іван Сергійович Тургенєв

"Дай людині рибу, і ти нагодуєш її тільки раз. Навчи її ловити рибу, і вона буде годувати себе рибою все життя."

Китайський вислів

width="160"
width="160"
width="160"

width="160"

Ми в соцмережах

Мораторій на Київщині - бути чи не бути?

У Київській обласній раді занепокоєні станом популяції аборигенних сортів риби на Канівському та Київському водосховищах. Тому ще 24 травня Постійна комісія Київської обласної ради з питань екології, природокористування, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС прийняла рішення рекомендувати облраді ввести мораторій на промисловий вилов риби.

 

Як це буває при спробах встановити мораторій, почалось лобіювання інтересів промислових рибалок, звичайно, з залученням ЗМІ. Однак профільні відомства переконувати у шкоді заборони промислового лову не приходиться – вони розділяють таку думку. Так, Держрибагентство поспішило спростувати інформацію про те, що мораторій встановили, підкресливши, що це лише рекомендація. Голова відомства Ярема Ковалів додав, що заборона вилову не вирішить проблеми рибних запасів Київщини, тому в Держрибагентстві її не підтримують.

Звертаємо увагу на сюжет «ТСН», що публікує Головрибвод. У ньому заступник голови Держрибагентства Андрій Кравченко говорить, що депутати не надають наукового обгрунтування тому, що до зменшення риби у водоймах призвів саме промисловий вилов. У голови екологічної комісії Київської обласної ради Максима Запаскіна їх три, від різних інститутів. Наприклад, Віктор Романенко, директор Інституту гідробіології НАН України говорить про те, що одним з головних чинників є надмірне промислове рибальство і одночасно неконтрольований вилов. Сам Андрій Кравченко додає, що промисловці ловлять невиправдано багато, а ставки плати за водні біоресурси він називає смішними – таке от «узаконене браконьєрство». Тут слід додати, що за останній місяць піймали на гарячому двох «кришувальників» промислових рибалок – керівників Рибоохорони – Азовської та Запорізької, а скільки їх не спійманих, зважаючи на те, що тіньовий вилов в Україні процвітає.

Варто зауважити, що позиція профільних відомств є послідовною – не один раз вони наголошували на тому, що мораторій на промисловий вилов підтримувати не будуть. Зважаючи на це, «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств» в співпраці з «Громадою рибалок України» ініціювали розробку звернення до Держрибагентства, з метою не заборонити, а обмежити (у часі та місці) промисловий вилов. Нагадаємо, що на нашому сайті було організовано опитування громадської думки щодо такої ініціативи, і користуючись нагодою, дякуємо усім небайдужим громадянам, що прийняли у ньому участь. Повідомляємо, що під час зустрічі Держрибагентства з рибалками-любителями (26 травня) ми висловили пропоновані зміни до «Правил промислового лову», і голова агентства Ярема Ковалів, коментуючи ці пропозиції, висловив погодження з ними. Офіційне звернення також було направлене нами до відомства.

Вертаючись до сюжету «ТСН», слід зазначити, що промислові рибалки Київщини занепокоєні можливістю введення мораторію, оскільки можуть лишитися своїх робочих місць – у промисловому лові в регіоні зайнято 72 організації. У них постає питання, куди ж подітися тим, чия професія рибалка? На наш погляд, вирішити це питання можливо, наприклад, можна пійти у рибне фермерство. Недавній звіт ФАО говорить, що у всьому світі відходять від промислового лову на користь рибного фермерства, доля якого глобально виросла за останні роки втричі. Чому в Україні не так? Мабуть, тому що таких зусиль, як для захисту промислового рибальства, для розвитку аквакультури не вживають.

У той же час було б несправедливо сказати, що для цього не роблять зовсім нічого. Так, Держрибагентство зайнялось питанням, що чи не найбільше турбує тих, хто вирішив займатися рибним фермерством – непідйомна плата за оренду землі: максимальна ставка, яку найчастіше місцева влада і застосовує, складає 12% від нормативної оцінки землі, тому відомство ініціювало розробку законопроекту, який дозволить встановити максимальну ставку в 3% для орендної плати в сфері аквакультури. Скасован митний збір на корма для хижих риб. Ще одна ініціатива відомства – надати можливість орендувати частину водного об’єкту, аби створити садкове рибне господарство, їй підприємці можуть скористатися з початку цього року. Існує необхідність врегулювати питання процедури надання в оренду водних об’єктів та строку їх оренди або його подовження, оскільки, за словами рибних фермерів, в цій сфері також існують проблеми.

То ж надалі будемо сподіватися, що рибне фермерство, визнанене у всьому світі більш невиснажливим, стане популярним, привабливим для підприємців та ефективним і в Україні, а безщадний промисловий вилов, який призводить до зменшення риби у водоймах, стане нашим минулим.

Пожалуйста, введите ваш E-mail: